Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(під час хрещення)

  • 1 christen

    v
    1) церк. хрестити; давати ім'я (під час хрещення)
    2) давати прізвисько (людині); давати назву (кораблю тощо)
    3) розм. вперше користуватися (чимсь); оновлювати
    * * *
    v
    1) цepк. хрестити; давати ім'я при хрещенні; нарікати
    2) давати прізвисько ( людині); називати, давати ім'я ( кораблю)
    3) обновляти; вперше користуватися ( чим-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > christen

  • 2 office

    n
    1) служба, місце, посада, пост

    to leave (to resign) office — залишити службу, піти у відставку

    2) перебування при владі (на посаді)

    to be in office — бути при владі, входити до складу уряду

    to put smb. in office — поставити когось при владі

    to take (to enter upon) office — прийти до влади

    3) (O.) відомство, міністерство

    Foreign O. — Міністерство закордонних справ

    4) (O.) управління, бюро, відділ

    International Labour O. — Міжнародне бюро праці

    5) контора, канцелярія; кабінет
    6) (the office) збірн. конторські службовці; службовці установ; клерки
    7) обов'язок; повинність; функція
    8) послуга
    9) релігійний обряд, церковна служба

    O. of Baptism — обряд хрещення

    O. for the Dead — заупокійна служба

    O. of the Mess — обідня

    10) натяк; знак, відомості

    to give (to take) the office — зробити (зрозуміти) натяк

    office building — адміністративне приміщення; приміщення контори

    office call — військ. позивні штабу (частини)

    office furniture — конторські (офісні) меблі, конторське обладнання

    office hours — години роботи установи; прийомні години

    office studies — геол. камеральна обробка

    * * *
    I = left-luggage II n
    1) служба, місце, посада, пост; знаходження при владі, на посаді
    2) контора, офіс, канцелярія

    office hours — час роботи установи; прийомний час; службове приміщення, кабінет, офіс; фірма, компанія, страхова компанія

    3) ( the office) конторські службовці; службовці установ; клерки; співробітники підприємства
    4) (Office) відомство, міністерство; управління; комітет; управління, відділ, бюро
    5) pl підсобні приміщення; стайні, комори, корівники на фермі
    6) обов'язок; функція; завдання; роль; призначення
    7) послуга; допомога
    8) релігійний обряд; церковна служба, щоденне читання молитов, псалмів; заупокійна меса
    9) cл. ( the office) натяк, відомості, знак; таємний сигнал

    English-Ukrainian dictionary > office

  • 3 office

    I = left-luggage II n
    1) служба, місце, посада, пост; знаходження при владі, на посаді
    2) контора, офіс, канцелярія

    office hours — час роботи установи; прийомний час; службове приміщення, кабінет, офіс; фірма, компанія, страхова компанія

    3) ( the office) конторські службовці; службовці установ; клерки; співробітники підприємства
    4) (Office) відомство, міністерство; управління; комітет; управління, відділ, бюро
    5) pl підсобні приміщення; стайні, комори, корівники на фермі
    6) обов'язок; функція; завдання; роль; призначення
    7) послуга; допомога
    8) релігійний обряд; церковна служба, щоденне читання молитов, псалмів; заупокійна меса
    9) cл. ( the office) натяк, відомості, знак; таємний сигнал

    English-Ukrainian dictionary > office

  • 4 Зизаній-тустановський, Лаврентій

    Зизаній-тустановський, Лаврентій (?, імовірно, с. Потеличі, Львівщина - між 1630 - 1640) - укр. релігійний і культурний діяч, брат Зизанія Стефана Я. к і останній, взяв собі за прізвисько грецьк. переклад слова "кукіль" - "зизаній". Освіту здобув, імовірно, у Львівській братській школі та Острозькій колегії, де добре вивчив мови. Був учителем і проповідником Львівської, од 1592 р. - Братської, а від 1595 р. - Віленської братських шкіл. У Вільнюсі співпрацював із друкарнею братства. Брав участь у виданні "Граматики словенської" (1596), разом з братом С. Зизанієм - "Азбуки" (1596), підготував "Катехізис" (1600) та "Книгу о вірі" (приблизно 1596 р.). Як представник братств, був на православному соборі 1596 р. Приблизно від 1620 р. на запрошення Єлисея Плетенецького працює як редактор і перекладач у Лаврській друкарні, 1626 р. їде з місією від Київського митрополита Борецького Йова до Москви, де веде диспут з представниками Московського патріарха Філарета по статтях своєї книги "Великий Катехізис". Вагомий внесок у розвиток української думки З.-Т. вніс своїм твором "Великий Катехізис", де він виклав засади православного вчення. Проте його інтерпретація цих засад мала виразно реформаційне забарвлення, що викликало заперечення опонентів. Так, його розв'язання тринітарної проблеми, згідно з яким Бог-Отець виступає головним Богом, а дві інші особи Трійці відносяться до нього як підпорядковані і нижчі іпостасі, а також припущення можливості страждання і смерті божества, разом з людською природою Христа під час розп'яття і хресних мук містять у собі значні впливи социніанства. Відгомін реформаційних ідей відчутний також в обґрунтуванні З.-Т. можливості досягнення людиною спасіння своєї душі власними зусиллями і в твердженні про можливість за певних обставин здійснювати мирянами обряд хрещення. "Самовладдя" З.-Т. визначає як здатність душі робити вільний вибір. У "Катехізисі" він приділяє також увагу проблемам природознавства, зокрема тим, що стосуються світобудови і небесних явищ, намагаючись виявити їхній натурфілософський аспект. Щодо походження душі, то З.-Т. висловлює думку про створення душі Богом та її безсмертя і водночас передання її від батьків дітям через природне зачаття. Осмислення суспільно-політичної проблематики зводиться до обстоювання принципу рівності всіх людей перед Богом. Дає неоднозначну оцінку багатству, вважаючи, що воно (в залежності від використання) може бути добром або злом. З.-Т. зробив внесок у розвиток укр. філософської термінології.

    Філософський енциклопедичний словник > Зизаній-тустановський, Лаврентій

  • 5 Нестор

    Нестор (бл. 1050 р. - поч. XII ст.) - укр. мислитель, літописець, агіограф. Чернець Києво-Печерського монастиря. Автор "Житія Бориса і Гліба", "Житія Феодосія Печерського", один з імовірних авторів "Повісті врем'яних літ". Походження Русі відносить до біблійних часів, коли відбувався розподіл Землі між братами Симом, Хамом і Яфетом. Таким чином, Русь, як суб'єкт світової історії, започатковується не від моменту свого хрещення, а від доісторичного минулого Д. етермінованість історичних подій зумовлена надприродною силою Бога, що приборкує народи за самовладдя, "язичництво", міжусобиці князів, порушення принципу династичного княжіння: "каждо да держить отчину свою" - причина вразливості Русі. Н. закликавдо духовного єднання під проводом Церкви Б. ратерська любов та взаємоповага - головна моральна норма державного життя. "Повість" містить морально-етичні настанови, закликає до знань і книжності.

    Філософський енциклопедичний словник > Нестор

См. также в других словарях:

  • Таїнство Хрещення — і Хрещення, Хрищення 1. Таїнство входження людини в Церкву й містичного залучення її до єдності вірних у Христі, до Тіла Христового; 2. Богослужіння, під час якого через хрещення відбувається це таїнство …   Словник церковно-обрядової термінології

  • помазання — я, с., церк. Християнський релігійний обряд, при якому мастять миром навхрест під час хрещення дитини, коронування царя, перед смертю і т. ін …   Український тлумачний словник

  • Празднование 1020-летия крещения Киевской Руси — (укр. Святкування 1020 річчя хрещення Київської Руси)  общегосударственные мероприятия на Украине в июле 2008 года, посвящённые 1020 летнему юбилею принятия христианства на Руси при князе Владимире Святославиче в 988 году. Юбилей также… …   Википедия

  • Празднование 1020-летия Крещения Руси — Празднование 1020 летия крещения Киевской Руси (укр. Святкування 1020 річчя хрещення Київської Руси)  общегосударственные мероприятия на Украине в июле 2008 года, посвящённые 1020 летнему юбилею принятия христианства на Руси при князе Владимире… …   Википедия

  • Мероприятия, посвящённые 1020-летию крещения Киевской Руси — Празднование 1020 летия крещения Киевской Руси (укр. Святкування 1020 річчя хрещення Київської Русі)  общегосударственные мероприятия на Украине в июле 2008 года, посвящённые 1020 летнему юбилею принятия христианства на Руси при князе… …   Википедия

  • хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • хрестити — хрещу/, хре/стиш і христи/ти, хрищу/, хри/стиш. 1) недок. і док., перех. і без додатка. Здійснювати над ким небудь обряд хрещення. || Навертати іновірців у християнство через обряд хрещення. •• Хрести/ти ім я/м яким давати ім я при хрещенні,… …   Український тлумачний словник

  • охрестити — охрещу/, охре/стиш і охристи/ти, охрищу/, охри/стиш; док., перех. 1) Справити обряд хрещення над ким небудь. 2) Дати ім я, назвати під час обряду хрещення. || ким, чим, перен., розм. Дати кому , чому небудь якесь найменування, назву, прізвисько.… …   Український тлумачний словник

  • оголошення — 1. і заст. оглашення Частина богослужіння Таїнства Хрещення, що передує обрядові хрещення, під час якої оголошуваний відрікається сатани та з єднується з Христом; 2. Те саме, що оповіді …   Словник церковно-обрядової термінології

  • хрестик хрестильний — і хрестик для хрещення Невеликий хрест, який освячуюють під час Таїнства Хрещення й одягають на шию охрещеному як знак здійсненого над ним таїнства; нагрудний хрестик; розм. хрестик тільник …   Словник церковно-обрядової термінології

  • купіль — ку/пелі, ж. і ку/пелю, ч. 1) Тепла вода для купання. || Купання. || тільки мн. купе/лі, ів. Мінеральні джерела; теплі води. || Посудина або кімната для купання; ванна. 2) церк. Посудина з водою, в яку опускають дитину під час церковного обряду… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»